Вирізка деяких статей з Конституції України

Стаття 8.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-
правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати
їй.

Стаття 19.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто
не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України. { Офіційне тлумачення
положення частини другої статті 19 див. в Рішенні Конституційного Суду
України N 7-рп/2009 від 16.04.2009 }

Стаття 21.
Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини
є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 22.
Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є
вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Стаття 32.
Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім
випадків, передбачених Конституцією України.
{Офіційне тлумачення положення частини першої статті 32 див. в Рішенні
Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення
конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених
законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та
прав людини.
{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 32 див. в Рішенні
Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах
місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе,
які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.
Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну
інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь
якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної
шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої
недостовірної інформації.

Стаття 33.
Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України,
гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право
вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються
законом.Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час
повернутися в Україну.

Стаття 34.
Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження
своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати
інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
{Офіційне тлумачення положення частини другої статті 34 див. в Рішенні
Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної
безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою
запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для
захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню
інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і
неупередженості правосуддя.
{Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 див. в Рішенні
Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}

Стаття 43.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя
працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю,
гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності,
реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і
перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою
працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота
чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або
відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну
плату, не нижчу від визначеної законом.
Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього
здоров'я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Стаття 64.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені,
крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі
обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені
статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60,
61, 62, 63 цієї Конституції. { Офіційне тлумачення статті 64 див. в
Рішенні Конституційного Суду N 9-зп від 25.12.97 }

Стаття 92.
Виключно законами України визначаються:
1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод;
основні обов'язки громадянина;
2) громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб
без громадянства;
3) права корінних народів і національних меншин;
4) порядок застосування мов;
5) засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної
зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації
та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку;
6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення;
засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства,
материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я;
екологічної безпеки;
7) правовий режим власності;
8) правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми
антимонопольного регулювання;
9) засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;
10) засади регулювання демографічних та міграційних процесів;
11) засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань
громадян, засобів масової інформації;
12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної
служби, організації державної статистики та інформатики;
13) територіальний устрій України;
14) судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи;
організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового
розслідування, органів і установ виконання покарань; порядок виконання
судових рішень; засади організації та діяльності адвокатури;
15) засади місцевого самоврядування;
16) статус столиці України; спеціальний статус інших міст;
17) основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і
забезпечення громадського порядку;
18) правовий режим державного кордону;
19) правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної
екологічної ситуації;
20) організація і порядок проведення виборів і референдумів;
21) організація і порядок діяльності Верховної Ради України, статус
народних депутатів України;
22) засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами,
адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями,
та відповідальність за них.
Виключно законами України встановлюються:
1) Державний бюджет України і бюджетна система України; система
оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування
фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус
національної валюти, а також статус іноземних валют на території України;
порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу;
порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;
2) порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав;
порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав
на території України;
3) одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів;
4) порядок використання і захисту державних символів;
5) державні нагороди;
6) військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;
7) державні свята;
8) порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон,
що мають економічний чи міграційний режим, відмінний від загального.
Законом України оголошується амністія.